top of page

Укр. мова та літеретура

Для кращого закріплення основного матеріалу можна використовувати узагальнену таблицю програми ЗНО з української літератури.

 Згідно з програмовими вимогами абітурієнти отримають такі уміння та навички:

  • визначати співвідношення букв та звуків у слові, тобто розуміти відмінність  між письмовим варіантом та усною вимовою слова з урахуванням особливостей українського мовлення;

  • визначати розряд звука в залежності від способу його утворення; транскрибувати українські слова (відображати вимову того чи іншого слова в письмовому вигляді) згідно звивченими правилами фонетики української мови;

  • визначати лексичний розряд того чи іншого слова, його походження, лексичне значення; доречно використовувати в своєму мовленні та пояснювати фразеологізми, прислів'я, приказки;

  • визначати значущі частини, з яких складаються слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення), спосіб утворення того чи іншого слова, розрізняти різні форми одного слова від спільнокореневих слів;

  • розрізняти частини мови та їх граматичні категорії, визначатиїх загальне значення, роль в реченні, приналежність до певної групи в залежності  від лексичного значення та особливостей уживання в мовленні;

  • розрізняти словосполучення, слова, речення, тип зв'язку між словами в словосполученні та частинами складного речення; визначати вид речення  за метою висловлювання, характеру висловлюваного в реченні ставлення до дійсності, складу, наявності одного чи двох організуючих центрів, наявності або відсутності другоряднихч ленів, наявності або часткової відсутності всіх необхідних членів даної структури речення і т. д.;

  • визначатистиль мовлення, особливостітого чи іншого стилю; знаходити та виправляти стилістичні помилки; правильно використовувати в мовленні засоби виразності;

  • визначати правильний варіант вимови того чи іншого слова;

  • використовувати на практиці правила української орфографії, розпізнавати та виправляти орфографічні помилки;

  • визначати роль того чи іншого твору, його автора в літературному процесі;

  • аналізувати твір, використовуючи основні теоретико-літературні поняття  згідно з  програмою, визначати художні засоби, використані автором;

  • розрізняти літературні течії та напрямки, визначати характерні особливості кожного з них.

Елементний склад 

організмів

Неорганічні сполуки в 

організмах

Органічні сполуки в 

організмах

Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в 

організмах (макроелементи, в тому числі 

органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки 

недостатнього або надлишкового надходження в 

організм людини хімічних елементів (І, Р, Ре, Са, К) 

та способи усунення їх нестачі.

Поняття про ендемічні хвороби.

Роль води, солей та інших неорганічних сполук в 

організмі. Гідрофільні сполз^си. Гідрофобні 

сполуки.

Будова, властивості і функції органічних сполук. 

Поняття про біополімери та їхні мономери. 

Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди,

полісахариди. Особливості будови, основні 

властивості та функції в організмах живих істот. 

Ліпіди. Особливості будови, основні властивості та 

функції в організмах.

Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди

Знати органогенні елементи та мікроелементи. 

Оцінювати роль органогенних елементів в побудові 

молекул білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів. 

Застосовувати знання про надлишок або нестачу 

хімічних елементів (І, Р, Ре, Са, К) для попередження 

захворювань людини.

Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Ыа*.

СГ, Са^+, Р04^‘.

Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними 

властивостями та біологічною роллю води.

Визначати межи застосування ферментів в господарській 

діяльності людини.

Знати функції органічних сполук .{ішідів, вуглеводів, 

білків, нуклеїнових кислот, АТФ) т а ■■ особливості 

просторової організації білків. ^ї^ьіїййювих кислот, 

полісахаридів (крохмаль, целюлоза).

Визначати роль хімічних зв’язків в струкгурній 

організації макромолекул._______________________________та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. 

Властивості білків. Денатурація, ренатурація, 

деструкція білків. Функції білків у живих істотах. 

Ферменти, їх будова, властивості та застосування у 

господарській діяльності людини.

Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, 

властивості та функції ДНК, принцип 

комплементарності. Поняття про ген. РНК та їхні 

типи. АТФ, поняття про макроергічний зв’язок. 

Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, 

нейрогормони, фітогормони, алкалоїди,

фітонциди), їх біологічна роль.____________________

Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної 

організації.

Розв ’язувати елементарні вправи з молекулярної біології: 

визначати молекулярну масу речовини за масою одного з 

її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її 

склад; моделювати процеси реплікації.

Оцінювати значення біологічно активних речовин у 

забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.

Клітинний рівень організації життя

Організація клітин Сучасна клітинна теорія.

Мембрани, їхня структура, властивості та основні 

функції. Плазматична мембрана. Транспорт 

речовин через мембрани.

Надмембранні комплекси (клітинна стінка, 

глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, 

мікротрубочки). Цитоскелет, його функції. 

Цитоплазма та її компоненти. Органели. 

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, 

апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Двомембранні 

органели: мітохондрії, пластиди та їх типи

(особливості їхньої будови і функцій). Взаємні 

перетворення пластид. Автономія мітохондрій та 

хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, 

полірибосоми, клітиний центр, органели руху. 

Клітинні включення.

Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості 

будови та хімічного складу. Гомологічні 

хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми 

(гетерохромосоми). Каріотип людини.

Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний.

Знати основні положення сучасної клітинної теорії. 

Розпізнавати механізми транспортування речовин через 

мембрани.

Порівнювати будову і функції поверхневого апарату 

клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.

Оцінювати роль мембран в клітинній взаємодії.

Характеризувати будову і функції компонентів клітини. 

Встановлювати зв ’язок між будовою й функціями 

компонентів клітини.

Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних 

малюнках та мікрофотографіях.

Пояснювати: роль ядра у збереж енні;/терщ ачі та 

реалізації спадкової інформації; знач,©№^ с п іл ь н о сті 

каріотипу для існування виду.

Основні хімічні 

поняття. Речовина

Поняття речовина, фізичне тіло, матеріал, 

проста речовина (метал, неметал), складна 

речовина, хімічний елемент; найдрібніші 

частинки речовини — атом, молекула, йон 

(катіон, аніон). Склад речовини (якісний, 

кількісний). Валентність хімічного елемен­

та. Хімічна (найпростіша, істинна) і графіч­

на (структурна) формули. Фізичне явище. 

Відносні атомна і молекулярна маси, моляр­

на маса, кількість речовини. Одиниці вимі­

рювання кількості речовини, молярної маси, 

молярного об’єму; значення температури й 

тиску, які відповідають нормальним умовам 

(н. у.); молярний об’єм газу (за н. у.). Закон 

Авогадро; число Авогадро; середня 

відносна молекулярна маса суміші газів, 

повітря. Масова частка елемента у сполуці.

Складати формули сполук за значеннями валентності елементів. 

Записувати хімічні та графічні (структурні) формули речовин. 

Розрізняти фізичні тіла і речовини; прості та складні речовини; 

елементи і прості речовини; метали і неметали; атоми, молекули та 

йони (катіони, аніони); фізичні та хімічні властивості речовини; 

фізичні явища та хімічні реакції; найпростішу та істинну формули 

сполуки.

Визначати валентність елементів у бінарних сполуках.

Аналізувати якісний (елементний) і кількісний склад речовини за її 

хімічною формулою.

/ -

і1.2 Хімічна реакція

1.3 Періодичний закон 

і періодична 

система хімічних 

елементів 

Д. І. Менделєєва

Хімічна реакція, схема реакції, хімічне 

рівняння. Закони збереження маси речовин 

під час хімічної реакції, об’ємних 

співвідношень газів у хімічній реакції. 

Зовнішні ефекти, що супроводжують хімічні 

реакції. Поняття окисник, відновник, 

окиснення, відновлення. Типи хімічних 

реакцій. Швидкість хімічної реакції. 

Каталізатор.

Періодичний закон (сучасне формулюван­

ня). Структура короткого і довгого варіантів 

періодичної системи; періоди, групи, 

підгрупи (головні, побічні). Порядковий 

(атомний) номер елемента, розміщення 

металічних і неметалічних елементів у 

періодичній системі, періодах і групах; 

лужні, лужноземельні, інертні елементи, 

галогени.

Записувати схеми реакцій, хімічні рівняння.

Розрізняти типи реакції за кількістю реагентів і продуктів (реакції 

спол)^ення, розкладу, обміну, заміщення), зміною ступеня 

окиснення елементів (реакції окисно-відновні та не окисно-відновні), 

тепловим ефектом (реакції екзотермічні, ендотермічні), напрямом 

перебігу (реакції оборотні, необоротні).

Визначати в окисно-відновній реакції окисник і відновник, процеси 

окиснення і відновлення.

Аналізувати вплив концентрації реагентів, величини поверхні їх 

контакту, температури, каталізатора на швидкість хімічної реакції. 

Застосовувати закон збереження маси речовин для перетворення 

схеми реакції на хімічне рівняння.

Використовувати метод електронного балансу для перетворення 

схеми окисно-відновної реакції на хімічне рівняння.

Розрізняти в періодичній системі періоди, групи, головні та побічні 

підгрупи; металічні та неметалічні елементи за їх положенням у 

періодичній системі.

Використовувати інформацію, закладену в періодичній системі, для 

визначення типу елемента (металічний або неметалічний елемент), 

максимального значення його валентності, типу простої речовини 

(метал або неметал), хімічного характеру оксидів, гідроксидів, 

сполук елементів із Гідрогеном.

Аналізувати зміни властивостей простих речовин залежно від 

розміщення елементів у періодах, підгрупах, при переході від одного 

періоду до іншого. __________ __ _______________________________1.4 Будова атома Склад атома (ядро, електронна оболонка). 

Поняття нуклон, нуклід, ізотопи, протонне 

число, нуклонне число, орбіталь, енергетич­

ні рівень і підрівень, спарений і неспарений 

електрони, радіус атома (простого йона); 

основний і збуджений стани атома. Сутність 

явища радіоактивності. Форми 5- і р- 

орбіталей, розміщення р-орбіталей у 

просторі. Послідовність заповнення 

електронами енергетичних рівнів і підрівнів 

в атомах елементів № 1—20, електронні та 

графічні формули атомів і простих йонів 

елементів № 1—20.

Записувати електронні та графічні формули атомів і простих йонів 

елементів № 1—20, атомів неметалічних елементів 2-го і 3-го 

періодів у збудженому стані.

Визначати склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді) і 

електронних оболонок (енергетичних рівнів та підрівнів) атомів 

елементів № 1—20.

Порівнювати радіуси атомів і простих йонів.

Аналізувати зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах.

1.5 Хімічний зв'язок Основні типи хімічного зв’язку (йонний, 

ковалентний, водневий, металічний). 

Характеристики ковалентного зв’язку — 

кратність, енергія, полярність. Типи 

кристалічних ґраток (атомні, молекулярні, 

йонні, металічні); залежність фізичних 

властивостей речовини від типу 

кристалічних ґраток. Електронна формула 

молекули. Електронегативність елемента. 

Ступінь окиснення елемента в речовині.

Складати електронні формули молекул, хімічні формули сполук за 

ступенями окиснення елементів, зарядами йонів.

Розрізняти валентність і ступінь окиснення елемента.

Обчислювати ступінь окиснення елемента у сполуці.

Визначати кратність, полярність чи неполярність ковалентного 

зв’язку між атомами.

Прогнозувати тип хімічного зв’язку в сполуці, фізичні властивості 

речовини з урахуванням типу кристалічних ґраток.1.6 Суміші речовин. 

Розчини

2.1.1.

Суміші однорідні (розчини) та неоднорідні 

(суспензія, емульсія, піна, аерозоль). Масова 

і об’ємна (для газу) частки речовини в 

суміші. Методи розділення сумішей 

(відстоювання, фільтрування, центрифугу­

вання, випарювання, перегонка). Поняття 

розчин, розчинник, розчинена речовина, 

кристалогідрат, електролітична дисоціація, 

електроліт, неелектроліт, ступінь електро­

літичної дисоціації, йонно-молекулярне 

рівняння. Масова частка розчиненої 

речовини у розчині. Будова молекули води; 

водневий зв’язок у воді. Забарвлення 

індикаторів (універсального, лаьсмусу, 

фенолфталеїну, метилоранжу) в кислому, 

лужному і нейтральному середовищах. 

Реакції обміну між електролітами у розчині.

Дійсні числа (натуральні, ц 

раціональні та ірраціональні), 

порівняння та дії з ниі 

Числові множини 

співвідношення між ними

ІЛІ,

їх

ЛИ.

та

- властивості дій з дійсними числами;

- правила порівняння дійсних чисел;

- ознаки подільності натуральних чисел на 2, 3, 

5 , 9 , 10;

- правила округлення цілих чисел і десяткових 

дробів;

- розрізняти види чисел та числових 

проміжків;

- порівнювати дійсні числа;

- виконувати дії з дійсними числами;

- використовувати ознаки подільності;

- знаходити неповну частку та остачу від

ЗГІДНО

г л ' 0 ' " —означення кореня п-го степеня та

арифметичного кореня п-то степеня;

- властивості коренів;

- означення степеня з натуральним, цілим та 

раціональним показниками, їхні властивості;

- числові проміжки;

- модуль дійсного числа та його властивості_____

ділення одного натурального числа на інше;

перетворювати звичайний дріб у 

десятковий та нескінченний періодичний 

десятковий дріб - у звичайний;

- округлювати цілі числа і десяткові дроби;

- використовувати властивості модуля до 

розв’язання задач

Відношення та пропорції. 

Відсотки. Основні задачі на 

відсотки

- відношення, пропорції;

- основна властивість пропорції;

- означення відсотка;

- правила виконання відсоткових розрахунків

- знаходити відношення чисел у вигляді 

відсотка, відсоток від числа, число за 

значенням його відсотка;

розв'язувати задачі на відсоткові 

розрахунки та пропорції______________________

Раціональні, ірраціональні,

степеневі, показникові,

логарифмічні, тригонометричні 

вирази та їхні перетворення

- означення області допустимих значень змінних 

виразу зі змінними;

- означення тотожно рівних виразів, тотожного 

перетворення виразу, тотожності;

- означення одночлена та многочлена;

- правила додавання, віднімання і множення 

одночленів та многочленів;

- формули скороченого множення;

- розклад многочлена на множники;

- означення алгебраїчного дробу;

- правила виконання дій з алгебраїчними 

дробами;

означення та властивості логарифма, 

десятковий і натуральний логарифми;

- основна логарифмічна тотожність;

означення синуса, косинуса, тангенса, 

котангенса числового аргументу;

- основна тригонометрична тотожність та 

наслідки з неї;

- формули зведення;

- формули додавання та наслідки з них___________

виконувати тотожні перетворення 

раціональних, ірраціональних, степеневих, 

показникових, логарифмічних,

тригонометричних виразів та знаходити їх 

числове значення при заданих значеннях 

змінних

/ Г ° „Ійний *

----------- Розділ: Р ІВ Н Я Н Н Я , Н Е Р ІВ Н О С Т І Т А 

ЇХ С И С Т Е М И

Лінійні, квадратні, раціональ ні. - рівняння з однією змінною, означення кореня розв язувати рівняння і нерівності першого

З ОРИГІНАЛОМ 

ЗГІДНО

£-4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ;

О \ ч /ірраціональні, показник 

логарифмічні, іригонометрг 

рівняння, нерівності та 

системи. Застосування рівш 

нерівностей та їх систем 

розв'язування текстових зада^

зві,

чні

їх

ІНЬ,

ДО

(розв'язку) рівняння з однією змінною;

- нерівність з однією змінною, означення 

розв'язку нерівності з однією змінною;

- означення розв'язку системи рівнянь з двома 

змінними та методи їх розв'язань;

- рівносильні рівняння, нерівності та їх системи;

методи розв'язування раціональних, 

ірраціональних, показникових, логарифмічних, 

тригонометричних рівнянь 

.

та другого степенів, а також рівняння і 

нерівності, що зводяться до них;

- розв'язувати системи рівнянь і нерівностей 

першого і другого степенів, а також ті, що 

зводяться до них;

- розв'язувати рівняння і нерівності, що 

містять степеневі, показникові, 

логарифмічні та тригонометричні вирази;

розв'язувати рівняння, що містять 

тригонометричні вирази;

- розв'язувати ірраціональні рівняння;

- застосовувати загальні методи та прийоми 

(розкладання на множники, заміна змінної, 

застосування властивостей функцій) у 

процесі розв'язування рівнянь, нерівностей 

та систем;

користуватися графічним методом 

розв'язування і дослідження рівнянь, 

нерівностей та систем;

- застосовувати рівняння, нерівності та 

системи до розв'язування текстових задач;

- розв'язувати рівняння і нерівності, що 

містять змінну під знаком модуля;

- розв'язувати рівняння, нерівності та 

системи з параметрами

Розділ: Ф У Н К Ц ІЇ

Лінійні, квадратичні, степенс 

показникові, логарифмічні 

тригонометричні функції, 

основні властивості. Числ 

послідовності

;ві,

та

їх

ові

- означення функції, область визначення, 

область значень функції, графік функції;

- способи задання функцій, основні властивості 

та графіки функцій, указаних у назві теми;

- означення функції, оберненої до заданої;

- означення арифметичної та геометричної 

прогресій;

формули /7-го члена арифметичної та 

геометричної прогресій;

- формули суми п перших членів арифметичної

- знаходити область визначення, область 

значень функції;

- досліджувати на парність (непарність), 

періодичність функцію;

- будувати графіки елементарних функцій, 

вказаних у назві теми;

встановлювати властивості числових 

функцій, заданих формулою або графіком; :;г

- використовувати перетворення графіків 

функцій; II* 2г(ШУ№тп, .... І

[ з О Р І І П V о \ •*" '''--іНЯ и

* < чУта геометричної прогресій;

- формула суми нескінченної геометричної 

прогресії зі знаменником |д| < 1

- розв'язувати задачі на арифметичну та 

геометричну прогресії

Похідна функції, 

геометричний та фізични 

Похідні елементарних с 

Правила диференціювань

її

й зміст. 

>ункцій. 

- рівняння дотичної до графіка функції в точці;

- означення похідної функції в точці;

- фізичний та геометричний зміст похідної;

- таблиця похідних елементарних функцій;

- правила знаходження похідної суми, добутку, 

частки двох функцій;

- правило знаходження похідної складеної 

функції

- знаходити кутовий коефіцієнт і кут нахилу 

дотичної до графіка функції в точці;

- знаходити похідні елементарних функцій;

- знаходити числове значення похідної 

функції в точці для заданого значення 

аргументу;

- знаходити похідну суми, добутку і частки 

двох функцій;

- знаходити похідну складеної функції;

- розв'язувати задачі з використанням 

геометричного та фізичного змісту похідної

Дослідження функці 

допомогою похідної. П 

графіків функцій

і за 

)будова

- достатня умова зростання (спадання) функції 

на проміжку;

- екстремуми функції;

- означення найбільшого і найменшого значень 

функції

знаходити проміжки монотонності 

функції;

знаходити екстремуми функції за 

допомогою похідної, найбільше та 

найменше значення функції;

- досліджувати функції за допомогою 

похідної та будувати їх графіки;

розв'язувати прикладні задачі на 

знаходження найбільших і найменших 

значень

Первісна та визначений іі 

Застосування визн 

інтеграла до обчисленн 

криволінійних трапецій

ггеграл.

аченого 

я площ

- означення первісної функції, визначеного 

інтеграла, криволінійної трапеції;

- таблиця первісних функцій;

- правила знаходження первісних;

- формула Ньютона - Лейбніца

- знаходити первісну, використовуючи її 

основні властивості;

- застосовувати формулу Ньютона-Лейбніца 

для обчислення визначеного інтеграла;

- обчислювати площу криволінійної трапеції 

за допомогою інтеграла;

- розв'язувати найпростіші прикладні задачі, 

що зводяться до знаходження інтеграла

 

Готовимся вместе!

bottom of page